12.09.2008 в 13:33
Пишет  Неназванный:

Їхав сьогодні зранку...
... І думав... Я все ж таки люблю цю країну. Люблю, незважаючи на її постійну політичну кризу. Люблю, не зважаючи на те, що етнічно я не є українцем, більш того, при будь-якій нагоді підкреслюю різницю між православною культурою та ісламом. Люблю, незважаючи на те, що не бачу державних перспектив, і впевнений, що раніше чи пізніше Україна знову буде входити до складу Росії. Люблю, хоча був вихований у лютій ненавісті до Бандери, Петлюри і взагалі до українського національного руху. Люблю, хоча українську мову почав вивчати в 27 років. Так люблять жінку - коли ти бачиш її недоліки, коли тебе дратують певні її звички, коли ти час-від-часу думаеш: "Та взагалі навіщо вона потрібна, скількі є значно кращіх!" Але згодом розуміеш - це саме ТВОЯ жінка... Вона створена для тебе, а ти - для неї...

URL записи